Захист прав вкладників

Київський бізнесмен Руслан Демчак, засновник корпорації UBG, переконаний, що його місія – змінювати світ навколо. Задля цього він створив громадську організацію, яка захищає права вкладників фінансових установ.

Пане Руслане, Ви побудували багатопрофільну корпорацію, до складу якої входять підприємства будівничої, страхової, банківської галузей та багато інших. Чому Ви вирішили зайнятися громадською діяльністю?
Я виокремлюю три рівні громадської свідомості. Перший – коли людина помічає проблеми і винить в цьому оточення, владу. Другий – коли людина розуміє, що все що навколо неї можна змінити. Третій – коли людина розуміє, що змінити має саме вона. І я вважаю, що я той, хто може змінити те, що нас оточує, і я зобов’язаний це зробити. Це моя особиста місія. Не можна обгородитися високим парканом і створити лише для себе комфортні умови життя. У мене ростуть діти, вони ходять до школи, спілкуються з однолітками, і їх не вбережеш від соціальних реалій нашого суспільства. Саме тому я займаю активну громадянську позицію.
Всеукраїнська громадська організація «Захисту прав споживачів фінансових послуг» – некомерційна структура, що надає безкоштовні юридичні консультації обшуканим вкладникам банків і кредитних спілок, клієнтам страхових компаній та інших фінансових установ щодо повернення коштів. Щодня до нас звертаються по допомогу близько ста ошуканих клієнтів фінустанов. У такий спосіб я намагаюся захистити власний бізнес від хаосу, який може виникнути від тотальної недовіри до фінансових установ України. Люди мають право на інформацію щодо дії недобросовісних фінансових установ. Для мене важливо, щоб у суспільстві зародилось бажання грати за правилами. Саме тому ми не допомагаємо тим особам, які не хочуть повертати кредити в банк.

До речі, Ваш банк зараз видає кредити?
Ми видаємо фізособам бланкові кредити до 5 000 євро, для цього достатньо бути власником міжнародної картки Master Card Gold ВАТ «ЕРДЕ БАНК». Гроші зараховуються по телефонному дзвінку. Таким чином, наші клієнти отримують моментальну підтримку у екстрених випадках у будь-якій точці світу. Значно більші кредити ВАТ «ЕРДЕ БАНК» видає юридичним особам на поповнення оборотних коштів. На моє глибоке переконання, зараз іпотечне кредитування, як і взагалі споживче кредитування, – неправильний вектор. Треба кредитувати тих, хто виробляє продукт, а не тих, хто його споживає. І пріоритетними мають бути представники господарських життєпідтримуючих галузей економіки: харчова промисловість, сільське господарство, транспорт, енергетика, комунікації.

Розкажіть будь ласка, як Ви розпочали власний бізнес і з яким стартовим капіталом?
Ще студентом я почав заробляти. Безумовно, величина стартового капіталу має значення, але не варто його перебільшувати. Завжди допомагає те, що зветься «підприємницькою жилкою».

За якими ознаками Ви ідентифікуєте наявність цієї «жилки» в людей?
Один із базових показників будь-якої людини – розум. Він залежить від проінформованості. Але є інший показник – тямущість, здатність аналізувати. У різних людей ці показники різняться і можуть не співпадати. Здатність аналізувати наявні ресурси, умови, альтернативи – ось що має бути присутнє у таких людей.

А що має зараз зробити Ваш співробітник, щоб Ви надали йому можливість побудувати стрімку кар’єру?
Людина може справити на мене враження, якщо вона результативна. Кожна людина – це бізнес-проект. І я бачу, у який варто інвестувати, а в який – ні. У нашій Корпорації є приклади коли за три роки працівники проходили шлях від фахівців до керівників підприємств.

За якими критеріями Ви обираєте для своїх компаній топ-менеджерів?
Я переоцінив свої критерії обрання керівників. І зараз, коли придивляюся до кандидатів, ставку роблю на інформованих фахівців із високим рівнем емоційного інтелекту.
Можна взяти заступника, який реально робитиме всю роботу. А ти можеш взагалі не приходити до офісу, він тебе повністю підмінить. Але ж це глухий кут! Бо саме за таких умов у працівника зароджується природне бажання самостійно контролювати весь процес. Тому я зараз беру заступників за галузевим принципом. Наприклад, мій директор департаменту IT – «суперайтішник», на якого полює весь український кадровий ринок. І так по кожній спеціалізації, чи то виробництво, чи юрисдикція, чи маркетинг.
Коли обираєш працівника, треба наймати саме того, якого, як вам здається, ви шукали все життя. Не йдіть із собою на компроміс.
Важливо також, щоб топ-менеджер мав високий ступінь емоційного інтелекту.

Як Ви оцінюєте ступень емоційного інтелекту?
Емоційний інтелект – усвідомлення подій і життєвих ситуацій. Рівень емоційного інтелекту керівника формує атмосферу в колективі, яка виявляється по наступним критеріям:
— Гнучкістю, яка визначає, наскільки комфортно почувають себе працівники (підлеглі) в колективі;
— Відповідальністю працівників по відношенню до адміністрації;
— Відчуттю кожного працівника, що його робота справедливо оцінюється і винагороджується;
— Ясністю розуміння своїх задач підлеглими;
— Рівень корпоративної культури в конкретному колективі.
Це і є компетенції емоційного інтелекту. Якщо їх не видно на співбесіді при прийомі на роботу, вони обов’язково проявляються протягом перших місяців роботи. Якщо керівник може переконувати людей, значить, рівень його емоційного інтелекту достатній для того, щоби керувати ними. І тут він має переходити в іншу площину – мотивації. Кожен керівник повинен вміти за лічені секунди поставити себе на місце підлеглого, подивитися на себе його очима, усвідомити його потяги і бажання, зрозуміти мотивацію, повернутися назад «у себе» і дати людині те, чого вона бажає: «Хочеш заробляти? Прошу. Хочеш розвиватися і вчитися? Будь ласка!».

Чи згодні Ви з відомим твердженням, що «лінощі – це рушій прогресу»?
В нашому житті, як у джунглях — ледачого просто з’їдають. А про природу мотивації Фрейд уже все сказав до нас! (Сміється) Точніше буде сказати, що рушій прогресу це задоволення потреб. Це три базових бажання: їсти, спати, розмножуватися. Насправді, поняттям ледарства ми інколи підміняємо бажання зупинитися. З цього приводу мені на думку спадають рядки з вірша Германа Гессе:
Зупинитися! Бути! Зажевріть теплом!
Ось до чого ми прагнем у вічній тривозі.
Але прагнення ці – лиш міраж, лиш фантом,
Що ніколи не спинять нас у дорозі.
Тобто насправді наше бажання відпочити – лише міраж. Це завжди підміна якогось іншого бажання. Є люди, які хочуть відпочити, але через три дні шукають чим себе зайняти новим, бо виникає вакуум зайнятості.

Що на Вашу думку, є найкращим показником успішності бізнесу?
Сьогодні, я направляю всі сили на розвиток наявних бізнесів по горизонталі. Докладаю зусиль, щоб вивести їх на європейський рівень, аби вони були зрозумілими та цікавими світовим інвесторам. Переконаний: бізнес має право на життя тоді, коли він може продавати у будь-якій точці світу. Звісно, є певні ментальні розбіжності, але за рахунок глобалізації ринків, споживчі інтереси в Україні, Німеччині чи Бразилії зараз не дуже відрізняються. Тож якщо твій продукт уже продається в Росії чи Польщі, це показник успіху. Якщо він продається тільки локально, це бізнес тимчасовий. Отже, моє теперішнє завдання – зробити з «бізнесочків» – бізнеси.

Невже Ви маєте намір вийти на IPO?
Це вже не модно (Сміється). Криза примусила переоцінити стратегію розвитку бізнесу. Зараз я спостерігаю серію банкрутств саме тих компаній, які свого часу вийшли на IPO. Тому я більше схиляюся до того, щоб залучати портфельних інвесторів, з якими у разі будь-яких форс-мажорів можна сісти за стіл переговорів і домовитись індивідуально.

Чи є щось, що заважає Вам приймати правильні рішення?
Я не люблю ламати. Завжди шкода відмовлятися від того, на що ти витратив багато часу й ресурсів. У народі це жлобством зветься (Сміється).
Я намагаюся зорієнтуватися на ціль. Перекладаю все мовою цифр – так я знаходжу ресурс для самоконтролю. Це і є складова емоційного інтелекту – спроможність керувати своїми емоціями, комплексами, бачити їх. На першому етапі – свої, на другому – чужі. І звісно, потрібно вміти маніпулювати ними.

Ви добре вмієте маніпулювати?
«Маніпулювати» – погане слово, не люблю його. Але управляти діями людей вмію добре.

Розкажіть, у який спосіб Ви впливаєте на співрозмовників під час переговорів?
Зробити це досить просто. По-перше, протилежній стороні необхідно дати можливість виговоритися. Це дає матеріал для розуміння справжнього сенсу, що закладений у почутих словах, побачити за ними істинні цінності. Наприклад, особа може говорити, що хоче отримати нижчу ціну. А між рядків потрібно почути: «Я хочу, щоби ви підтвердили мою значущість, адже я можу впливати на прийняття такого важливого рішення! Аби той, хто мене прислав, переконався, що я дуже добре проводжу переговори». Потрібно вміти таке «сканувати».

А якщо співрозмовник так само сканує Вас і маніпулює Вашими цінностями?
Тоді потрібно вміти запропонувати йому свої псевдоцінності. Так би мовити, видати в ефір не той шифр. Або, якщо це не вдається, просто закритися: «Це ваше право, як хочете…». Насправді я дуже рідко зустрічав сильних перемовників. І, до речі, всі вони були іноземцями.
До того ж такі баталії не самоціль. Коли йдеш на переговори, перше, потрібно для себе визначити, про що саме збираєшся домовлятися. Друге, прописати: завдання мінімум та завдання максимум.
Третя важлива складова – зона ризику. Потрібно розуміти, що робити, коли партнери не погоджуються на твої умови взагалі. Тобто, що в такому випадку вам говорити і як діяти, краще прописати це для себе, звичайно, до переговорів. А далі – нападати. Виштовхувати в зону ризику співрозмовників.
Наприклад, нещодавно ми продавали один бізнес. Нам заплатили 50%, а трохи згодом партнер зателефонував і повідомив, що хоче знижку 100 тис. доларів. А я вже давно «зісканував», що він – людина слова. Тому домовитися з ним було нескладно. Я відповів: «Мені з вами все зрозуміло. Свої висновки я про вас зробив. З вами не можна мати справу, бо ви не дотримуєтеся домовленостей!». Це його мало не вбило. А далі я виштовхую його в зону ризику: «Коли так, я повертаю вам завдаток, а ви мені – бізнес!». Уже за тиждень він приїхав і віддав гроші, не згадуючи ні про яку знижку.

Ви коли-небудь втрачаєте самовладання?
Звичайно. Я така сама люди, як і всі.
Я навчився себе контролювати на роботі. Щодо сім’ї тут складніше. Над цим мені ще треба працювати. Гроші можна втратити, дітей ні.

Повернімося до розмови про Вашу громадську організацію. Як налагоджено її роботу?
Ми відкрили кол-центр, підібрали штат юристів та аналітиків. Звернувшись до нас за телефоном (044) 501-01-87 ви можете безкоштовно отримати інформацію про те, як діяти в разі виникнення проблем: куди звертатися, які потрібні документи, покроковий алгоритм дій. Крім того, на підставі звернень наших клієнтів ми щомісяця оновлюємо на своєму сайті (www.vgo.com.ua) інформацію щодо фінансових організацій, на діяльність яких отримали скарги. Це так званий «список недовіри» з тих банків, кредитних спілок, страхових компаній, які на сьогоднішній день себе негативно зарекомендували. Цей список формують саме люди, які звертаються до нас по допомогу. На жаль, часто це клієнти не тільки тих проблемних банків, які у всіх на слуху, але є й успішні фінустанови. Тому у цей список я рекомендую заглядати і менеджерам цих фінустанов. Ми передамо їм інформацію по конкретним рекламаціям по їх установам. Це буде безкоштовний контроль якості роботи таких банків, страхових компаній, кредитних союзів.
Задача розкрутити маховик економічного росту, щоб вивести замороженні у фінансових організаціях ресурси на український ринок і змусити їх працювати. За правильного адміністрування вони потраплять в економіку. Але вкладники мають бути поінформовані, кому можна передавати в управління свої кошти, а фінансові організації повинні переоцінити свою стратегію – перейти від споживчого кредитування до фінансування виробництва товарів і послуг.

Складається враження, що Ви весь час із кимось або чимось змагаєтесь. Чи справді це так?
У моєї корпорації місія «10х10» – стати однією із 10 кращих корпорацій України за 10 років. За рівнем активів, відомості на ринку, за престижністю роботи і можливістю самореалізації. Відповідно це є певне змагання, але мирне. Я б радше назвав його самовдосконаленням. Взагалі, змагання – комплекс бути найкращим. А комплексів потрібно позбуватися.

Персона
Руслан Демчак, засновник корпорації UBG
Народився 1974 р. у м. Липовець (Вінницька обл.)
Освіта: 1996 р. закінчив Український транспортний університет за спеціальністю «інженер-механік»; 2001 р. – Міжгалузевий інститут управління за спеціальністю «облік та аудит»; 2005 р. – Національну академію державного управління; кандидат наук. Із 2009 р. – докторант Інституту стратегічних досліджень. Тема дисертації: «Реформування системи державного управління соціального захисту населення України».

Компанія
Корпорація Ukrainian Business Group об’єднує та координує діяльність низки українських компаній фінансового, виробничого та медичного напрямів.
До складу корпорації входять: «ЕРДЕ БАНК», медична мережа «Добробут», страхова компанія «Добробут», інвестиційна група «Ініціатива», юридична компанія «Консалтинг Груп», підприємство «Будмеханізація», що спеціалізується на наданні послуг будівельною технікою, промислово-виробничий комплекс «Будівельник», меблева фабрика «Євромарт».
Кількість співробітників: 1300 осіб.
Оборот за минулий рік: 32 220 306 дол. США

Яніна Кудь

Business Class (№5 (23), 2010)

О том, как выбирать банк и определить оптимальную ставку по депозиту (специально для журнала «Личный счет», №4, апрель)

— В первой пятерке банков с максимальным приростом  вкладов населения – все зарубежные финансовые учреждения. Украинцы больше не доверяют «родным» банкам, а отечественные банки проиграли борьбу финансовым учреждениям с зарубежным капиталом за деньги вкладчиков?

— Между украинскими банками и банками с иностранным капиталом никогда не было соревнований. На этом поле каждый банк играет за себя. И каждому необходимо не то чтобы победить, а не сойти с дистанции – такая задача сейчас перед каждым участником банковского рынка. 

Конечно, иностранцам проще – у них есть тыл в виде дешевых ресурсов. Но с другой стороны, у 70% тех транснациональных корпораций, которые представлены в Украине банками-«дочками», тоже есть трудности. Многие инициировали возвращение средств, которые были инвестированы в Украину. Можно сказать, что эти банки не выстраивают долгосрочных стратегий. Например, банк ING вообще свернул программы с физлицами и работает только с юридическими лицами. Если говорить о банках с украинским капиталом, то в будущем у них достаточное поле для деятельности.

Если посмотреть на проблему глазами потребителей банковских услуг, то тут есть  психологический аспект. Считается, что большие международные организации дорожат своей репутацией, и они не уйдут просто так с рынка, не заплатив денег вкладчикам.

К сожалению, украинские собственники банков готовы на такой шаг как банкротство. А «Проминвестбанк», «Надра» и «Укропромбанк» очень сильно «подмочили» репутацию именно крупным банкам с украинским капиталом. Ни один банк не является настолько большим, чтобы не обанкротиться. Хочу подчеркнуть, что НБУ показал взвешенный подход: создал институт ликвидаторов банков, провел рекапитализацию трех украинских банков. Остался нерешенным вопрос только с банком «Надра». Тут ситуация: «казнить нельзя помиловать» – вопрос только где в этом случае ставить запятую?

Конечно, все это порождает у потребителя недоверие именно к банкам с украинским капиталом. Ведь, фактом является то, что ни один банк с иностранным капиталом во время кризиса не начал процедуру ликвидации.

— Вкладчики по-прежнему легко соблазняются высокими ставками по депозитам или уже строже подходят к выбору банка?

— Для многих высокие ставки по депозитам, в последние 5–8 лет, были определяющим фактором, что подтверждается огромным спросом на кредитные союзы, дававших еще более высокий процент по вкладам, нежели банки. К сожалению, более половины кредитных союзов сейчас проблемные. По статистике, в кредитных союзах сейчас сконцентрировано более 1 млрд. грн. вкладов. Как президент Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг», могу сказать, что более 60% обращений в нашу организацию – именно от вкладчиков кредитных союзов. По вопросам банковской сферы, за бесплатной консультацией обращалось порядка 17%. Работой страховых компаний сегодня недовольны – 11,7%. Жалобы на «организации финансовой взаимопомощи» поступали в 6,1% случаях.

Позитивной тенденцией является то, что уже сами вкладчики больше читают договора, участвуют в обсуждениях на форумах в Интернете, стараются получить максимум информации, чтобы предупредить возможные риски. Но, так или иначе, все эти «исследования» не являются абсолютными определяющими. Банков много, и ставка по депозиту все равно остается основным фактором при выборе того или иного банковского учреждения.

— Сейчас банки  снижают ставки по депозитам, тем не менее, не все готовы к существенному понижению процентов. Означает ли высокая ставка, что у финансового учреждения возникли  трудности?

— У населения накопился значительный потенциал ожидания стабильности и спокойствия. После выборов психологический фактор сыграл свою роль – и те средства, которые были припрятаны под матрацами, хлынули на организованный банковский рынок. А если на рынке есть спрос на депозиты, то соответственно он отреагировал понижением депозитных ставок. Такая тенденция наблюдается только последний месяц, поэтому не исключено, что некоторые банки ещё не успели отреагировать на понижение депозитных ставок.  Есть ли у банка проблемы, можно будет судить когда он предложит высокую депозитную ставку летом или в начале осени.

— Какая ставка, на ваш взгляд, является максимально допустимой?

— Это вопрос бизнеса. Если у банка есть кредит, который стоит на 3-5% дороже, нежели депозитная ставка, то нет разницы, сколько стоит депозит. Главное – маржа, добавочная стоимость между кредитом и депозитом.

С точки зрения вкладчика, важно учитывать инфляцию. Я рекомендовал бы приравниваться к евро. И предлагаю такую формулу: украинская инфляция, откорректированная на инфляцию евро. Например, у нас прогнозируют инфляцию 13% за 2010 год, в Европе – 4%, разница составляет 9%. Если по депозиту в евро предлагают 10%, то в гривне это должно быть минимум 13% годовых. А если банк предлагает 19% годовых по депозиту в гривне – это уже не выгодная ставка. Хотя лучше брать не прогнозируемые данные, а цифры за предыдущий год.

— Банкиры предлагают «переформатировать» рынок депозитов, существенно ограничив права вкладчиков: запретить снимать деньги с депозита до истечения его срока, ограничить максимально возможный размер ставки. Вы считаете это справедливым?

— Это не рыночные шаги. Любые ограничения – игра с правилами. Всегда найдутся люди, которые эти правила будут обходить и на этом зарабатывать. Если будет ограничение по размеру ставки, банки могут прибегнуть к «доплатам в конвертах», как платятся зарплаты. Таким образом, создастся черный рынок. Я против таких мер. Однако в сложившейся ситуации, на некоторое время, возможно, это и оправдано. Банкам нужно нарастить активы.

На самом деле, это не так уж и катастрофично, если рассмотреть ситуацию с точки зрения партнерства. Банк и вкладчик заключили хозяйственный договор с указанием четких сроков и сумм. Вкладчик не только потребитель, но и партнер банка, который передает определенный ресурс для пользования банку. Сейчас длина кредитных ресурсов намного больше, чем длина пассивов. Это большой риск для банков. Чтобы они могли прогнозировать свою деятельность и действительно кредитовать, им необходимо быть уверенными, что пассивы, которые переданы от физических лиц, от вкладчиков, гарантированны на определенный срок. Возможно, уступка вкладчиков – просто выполнять свои обязательства по договору, не более того, — была бы хорошим знаком для экономики в целом.

— Существует мнение, что вкладчики должны сами просчитывать риски при открытии  депозита, и система гарантирования вкладов не нужна. Это справедливо?   

— Общество стремится к совершенству, стремится к тому, чтобы сбалансировать интересы сторон. Ведь даже в магазине вы имеете возможность поменять некачественный товар в течение определенного периода. Аналогично и в банках. С одной стороны – банкиры и юристы – квалифицированные специалисты, а с другой – среднестатистический гражданин, которому не обязательно быть подкованным юристом. Как полноценный партнер, такой гражданин проигрывает на старте. Государство обязано создать такие институции, которые бы давали возможность ему защищать свои права вкладчиков. Потому что клиент банка не только партнер, но еще и потребитель услуги. Но если вы уже ставите свою подпись в договоре с банком, то это изъявление вашей доброй воли, согласия с тем, под чем вы подписываетесь. В данном случае я бы посоветовал, перед подписанием, взять паузу на день-два, чтобы проконсультироваться.  Вы можете обратиться к нашим юристам за бесплатной консультацией. Позвонить в кол-центр (тел. 0 (44) 501-01-87) и записаться к нам на прием, в ходе беседы с юристом и при изучении договора, могут быть выявлены «подводные камни», которые Вами могут быть незамечены.

— Вкладчики, по большому счету, беззащитны перед банковскими учреждениями: НБУ может в любой момент ввести мораторий на выплату депозитов,  банк — отказать вернуть деньги без объяснения каких-либо причин. Почему банкиры не говорят о защите прав вкладчиков?

— Возглавляя Всеукраинскую общественную организацию «Защиты прав потребителей финансовых услуг», я являюсь собственником банка. Ведь защищенный вкладчик – это доверие к банку. Задача – не допустить утрату доверия к финансовым институтам Украины, как это было в 1991 г.

На нашем сайте (www.vgo.com.ua) есть так называемый «список недоверия» из тех банков, кредитных союзов, страховых компаний, которые на сегодняшний день себя негативно зарекомендовали. Этот список формируют сами люди, которые обращаются к нам за помощью. К сожалению, часто это клиенты не только тех проблемных банков, которые у всех на слуху, но есть и успешные финучреждения. Мы и банкам рекомендуем заглядывать в этот список, и готовы указать им лиц и предмет обращения. Это своего рода контроль качества обслуживания банками. Наша работа – способ защиты не только потребителей, но и рынка финансовых услуг в целом.

— Если бы вы были председателем Нацбанка, как бы отрегулировали отношения вкладчиков и банкиров, чтобы  интересы всех сторон были соблюдены?   

— Во главе угла стояли бы интересы государства в целом. Анализируя опыт  последних полутора лет, я усилил бы криминальную ответственность менеджмента финансовых учреждений. Для большей защиты прав потребителей финансовых услуг я бы увеличил сумму выплат Фонда гарантирования вкладов, хотя бы до 500 тыс. грн. Да, для этого необходимо создать пассивы, но банки могли бы это сделать, это уже задача регулятора. Аналогично создал бы и фонд гарантирования для вкладчиков кредитных союзов, хотя бы на уровне 100 тыс. грн.

Украина постепенно приходит в себя после экономического кризиса. С каждым днем у людей возвращается доверие к банкам, и многие уже готовы рискнуть и вложить свои средства. Но как не заблудится в этих своеобразных банковских «джунглях», как выбрать надежный банк и не прогадать?

— На самом деле критериев много, но можно определить главенствующие. Банк должен принимать участие в Фонде гарантирования вкладов физических лиц на постоянной основе. Ведь Фонд компенсирует каждому вкладчику банков денежные средства по вкладам, включая проценты, в размере общей суммы вкладов, но не более 150 000 грн.

Финансовые показатели работы банка не должны быть скрыты, эта информация должна быть публичной, и находится на сайте банка. У банка должны быть международные рейтинги. Даже если рейтинги низкие, сам факт их получения — хороший признак: за участие в рейтинге банк платит, и для их получения раскрывает перед рейтинговым агентством всю информацию.

Немаловажным является и готовность акционеров (в том числе иностранных) финансово поддерживать учреждение. Другими словами, стоит узнать были ли в банк вливания в уставный капитал за последний год, или давали ли банку кредиты его основные акционеры.

Так же стоит обратить внимание на наличие прибыли, роста активов и увеличение собственного капитала. При этом убытки в период кризиса не обязательно свидетельствуют о бедственном положении – банки списывают на убытки резервы под «плохие» кредиты. А если капитал по сравнению с убытком большой, то дела в банке все равно идут неплохо.

И, последнее, о депозитах. Депозитные ставки не должны быть выше или очень близкими к кредитным ставкам в той же валюте у банков-конкурентов.

 Отметим, что состояние банка постоянно меняется. Поэтому прежде чем решиться положить депозит или взять кредит в банке, максимально изучите все, что связано с деятельностью конкретного банковского учреждения. Кроме того, обязательно читайте договора, прежде чем их подписать.  

Вы всегда можете обратиться за бесплатной правовой помощью и юридической экспертизой договора к юристам ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» (тел. 0 (44) 501-01-87).

Обращаем ваше внимание, что на сайте www.vgo.com.ua также можно отслеживать был ли замечен банк в «списке недоверия», который составляется на основании обращений в нашу организацию самими потребителями финансовых услуг.

Ситуация, сложившаяся в последнее время на рынке финансовых услуг, мягко говоря, не радует. Кризис, лопнувшие банки, невозвращение депозитов, увеличение количества недобросовестных кредитных союзов и инвестиционных фондов, и как следствие тысячи пострадавших граждан и недоверие ко всей системе. О рисках, которые подстерегают вкладчиков финансовых организаций, о том куда не стоит вкладывать деньги, как избежать проблем и где искать помощи, если вас обманули, рассказывает президент Всеукраинской общественной организации «Защиты прав потребителей финансовых услуг» Руслан Демчак.

— Наша организация была создана с целью информирования людей о существующих и  возможных проблемах на финансовом рынке. Мы открыли кол-центр, у нас есть штат юристов, к которым можно обратиться и получить информацию о том, как действовать, если возникли проблемы. Куда обращаться, какие нужны документы, в общем, что делать? Так же, на основе обращений наших клиентов, мы создали на своем сайте перечень тех финансовых организаций, на деятельности которых получили рекламации от  людей. Это проблемные банки, страховые компании, кредитные союзы, инвестиционные фонды. Вкладчики, ознакомившись с этим списком недоверия, могут обезопасить себя в будущем.

ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» – некоммерческая структура, предоставляющая бесплатные юридические консультации обманутым вкладчикам банков и кредитных союзов, клиентам страховых компаний и других финансовых учреждений относительно возврата средств. Ежедневно, около ста обманутых клиентов финучреждений обращаются за помощью во Всеукраинскую общественную организацию.

— Чаще всего к нам обращаются вкладчики кредитных союзов, это более 60%. Каждый десятый жалуется на невыплату средств страховой компанией, каждый третий – на невозврат банком депозита или проблемы с кредитом.

Именно по кредитным союзам были самые высокие ставки – соответственно и больше риски. К тому же кредитные союзы не имеют фонда гарантирования вкладов. Но многие вкладчики не владели ситуацией и  к сожалению пострадали. Порядка 50% кредитных союзов, которые работали в Украине, сегодня испытывают проблемы.

О финансовых рисках Руслан Евгеньевич знает не понаслышке. Бизнесмен возглавляет корпорацию «Ukrainian Business Group», в которой на сегодняшний день работает  1250 человек, объединяющей 14 бизнеc-подразделений финансового, производственного и медицинского направлений. Он кандидат наук государственного управления, докторант Института стратегических исследований. А начиналось становление собственного бизнеса в далеком 1997 году. До этого Руслан Демчак успел поработать менеджером и финансовым директором крупной компании. Первые серьезные деньги предприниматель заработал на инвестициях,  позже стал развивать страховой и медицинский бизнес, производственные направления. Одним из своих последних успешных проектов Демчак называет открытие собственного банка в 2007 году.

– Мои предприятия успешно преодолевают кризис, а создал Всеукраинскую общественную организацию «Защиты прав потребителей финансовых услуг», чтобы защитить свой бизнес. Мне не нужен на рынке эффект домино. Если есть финансовые структуры, которые не отдают ресурсы вкладчикам, они дискредитируют и меня. Ни одно финансовое учреждение не выдержит резкого, одновременного оттока вкладов. Я не хочу, чтобы люди утратили доверие к финансовым организациям, как это было в 1991 году.

Являясь успешным предпринимателем, Руслан Евгеньевич не зациклен исключительно на собственном благополучии.

— Я точно знаю, что я тот человек, который  может изменить то, что нас окружает, я обязан это сделать. Это моя миссия. Потому что нельзя огородиться высоким забором и создать только для себя комфортные условия жизни. У меня растут дети, они ходят в школу, общаются со сверстниками и их не убережешь от тех социальных реалий, которые существуют в нашем обществе. Поэтому я занимаю активную общественную позицию.

Самые большие риски – это вложения в те финансовые структуры, которые дают очень большие проценты. Это естественно, что люди реагируют на рекламу, интересное предложение, но надо отдавать себе отчет: чем выше проценты – тем выше риски. Проблемными являются и многие страховые компании. Они демпингуют настолько, что специалисты уже сейчас видят что предлагаемые ими тарифы заведомо убыточные для бизнеса. И это есть не что иное, как построение пирамиды, выплата страховых возмещений за счет текущих страховых платежей (поступлений). Рано или поздно такая система рухнет, потому нужно обращать внимание на высокие проценты по вкладам и низкие тарифы по страховым премиям.

Руслан Демчак: Прежде чем решиться вложить свои сбережения куда-либо – наведите справки о приглянувшейся организации, посоветуйтесь с вкладчиками, которые уже работают с этой организацией, почитайте о ней на форумах.  Зайдите на наш сайт (www.vgo.com.ua), проверьте, нет ли её в списке недоверия к финансовым  организациям. Принесите нам баланс организации, многое из того, что не видит потребитель, мы, как финансисты обязательно увидим и сможем рассказать о реальной ситуации. И еще, не нужно просто так «подмахивать» договор. Надо взять паузу,  детально изучить, проконсультироваться с юристом. Много проблем возникало у тех, кто к нам обращался за помощью, из-за подписания некорректных договоров.

Сложнее тем вкладчикам, кто уже пострадал от действий недобросовестных организаций. Однако, в любой ситуации сдаваться не следует. Специалисты организации, это практикующие юристы, банкиры, страховщики, работники инвестиционной сферы предоставляют бесплатную консультацию любому вкладчику. Вам объяснят Ваши права, возможности и алгоритм действий, что нужно сделать, чтобы обеспечить возврат тех средств, которые Вы вложили.  Если  людям приходится обращаться в суд, им предоставляются шаблоны всех документов, которые необходимы, от жалоб, до иска  в суд, телефон кол — центра: (044) 501 01 87.

— Я помогаю тем, кто хочет забрать свои ресурсы, а не тем, кто не хочет их отдавать. Задача – раскрутить маховик экономического застоя, чтобы вывести ресурсы на рынок и заставить их работать. Деньги, замороженные в финансовых организациях, можно прировнять к деньгам, которые лежат в «чулке». При правильном администрировании деньги вкладчиков попадают в экономику. Вкладчики должны быть проинформированы, кому можно передавать в управление свои ресурсы, а финансовые организации должны переоценить свою стратегию – перейти от потребительского кредитования к финансированию производства товаров и услуг. В первую очередь таких жизненоподдерживающих отраслей как продовольственная, сельскохозяйственная, транспорт, энергетика, телекоммуникации.

«Вечерние вести» (№ 069 (2480) от 19.04.2010)

Сьогодні в першій десятці банків з максимальним приростом вкладів населення з початку кризи по нинішній момент – 7 зарубіжних фінансових установ. Причому в першій п’ятірці всі «іноземці». Чи варто в такому разі говорити, що українці більше не довіряють «рідним» банкам, а українські банки програли боротьбу фінансовим установам із закордонним капіталом за гроші вкладників?

Можна чути різні точки зору щодо того, за ким майбутнє і чи зможуть українські банки домінувати на цьому ринку? На моє переконання, українські банки ніколи не будуть домінувати. Ми бачимо, що вже сьогодні частина банків з іноземним капіталом досягає 50% активів банківської системи України. Не виключаю, що ситуація може скластися так, як наприклад, у Польщі, там 100% банків мають іноземний капітал.

Відзначу, що український банк з іноземним капіталом – це, все ж таки, український банк. Адже, в Україні заборонено відкривати філії іноземних банків. Але вони можуть бути і з 100% іноземним капіталом і брендом банку засновника.

У цьому ж і є велика різниця між однойменними банками в Україні і, скажімо, в Європі. Тому що банк в Україні, регулюється Національним банком України, а не тим регулятором, який знаходиться, скажімо, в Брюсселі чи Москві. І це дуже важливо. З позиції макроекономіки – НБУ може проводити внутрішнє регулювання діяльності, і при адекватному реагуванні може проводити політику стримування чи субсидування банківської системи.

Якщо говорити про клієнтів таких банків, то тут питання вигоди спірне. Як громадянин України, клієнт виграє, тому, що НБУ може впливати на курсову політику, на ціну активів і пасивів банків. З іншого боку, клієнт не українського банку міг би виграти в отриманні дійсно європейського сервісу. І найголовніше – ціна банківських активів була б набагато нижче. До того ж, для споживача банківської послуги мінус у тому, що він втрачає можливість гарантування Євросоюзу – це не 150 тис. з фонду гарантування, які гарантуються в Україні. Вкладник втрачає можливість отримати свій внесок нарівні, скажімо, з австрійцем, якщо б це була філія австрійського банку.

Я вважаю, що між українськими банками і банками з іноземним капіталом ніколи не було змагань. На цьому полі кожен банк грає за себе. І кожному необхідно не те щоб перемогти, а не зійти з дистанції – таке завдання зараз перед кожним учасником банківського ринку.

Звичайно, іноземцям простіше – у них є тил у вигляді дешевих ресурсів. Але з іншого боку, у 70% тих транснаціональних корпорацій, які представлені в Україні банками-«дочками», теж є труднощі. Багато хто ініціював повернення коштів, які були інвестовані в Україну. Можна сказати, що ці банки не вибудовують довгострокових стратегій. Якщо говорити про банки з українським капіталом, то в майбутньому у них достатнє поле для діяльності.

Якщо подивитися на проблему очима споживачів банківських послуг, то тут є психологічний аспект. Вважається, що великі міжнародні організації дорожать своєю репутацією, і вони не підуть просто так з ринку, не заплативши грошей вкладникам.

На жаль, українські власники банків готові на такий крок як банкрутство. А «Промінвестбанк», «Надра» і «Укропромбанк» дуже сильно «підмочили» репутацію саме великим банкам з українським капіталом. Жоден банк не є настільки великим, щоб не збанкрутувати. Хочу підкреслити, що НБУ показав зважений підхід: створив інститут ліквідаторів банків, провів рекапіталізацію трьох українських банків. Залишилося невирішеним питання тільки з банком «Надра». Тут ситуація: «казнить нельзя помиловать» — питання тільки де в цьому випадку ставити кому?
Звичайно, все це породжує у споживача недовіру саме до банків з українським капіталом. Адже, фактом є те, що жоден банк з іноземним капіталом під час кризи не почав процедуру ліквідації.

Як повернути гроші з недобросовісного банку. Рецепт від банкіра
Поради президента Все¬української громадської організації захисту прав споживачів фінансових послуг Руслана Демчака вкладникам проблемних банків заслуговують на увагу хоча б тому, що їхній автор – сам банкір.
«Український тиждень» (№8 від 26.02.2010)
У. Т.: Чому ви вирішили захищати права клієнтів фін¬установ?
– З початком кризи та паніки на фінансових ринках друзі почали радитися зі мною щодо того, чи знімати гроші з депозитів, як відвойовувати кошти, якщо банк відмовляється від виплат, що робити зі страховими компаніями, які затягують виплати? Я зрозумів, наскільки гостро такі питання турбують людей, виникла ідея створити Всеукраїнську громадську організацію захисту прав споживачів фінансових послуг.
У наших фахівців можна отримати покроковий план дій у проблемних ситуаціях, а також шаблони скарг, заяв чи позовів до суду, Нацбанку, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг тощо. До нас щодня звертаються близько 70–100 постраждалих вкладників банків, кредитних спілок, інвестиційних фондів, а також клієнти страхових компаній, фондів фінансування будівництва. Наші починання все частіше підтримують юридичні фірми, деякі з них навіть виділили своїх штатних юристів.

У. Т.: Як має діяти вкладник, якому банк відмовив у поверненні депозиту?
– Зараз найактуальнішим питанням є отримання депозиту з проблемного банку – під такими слід розуміти установи, в яких введено тимчасову адміністрацію чи розпочато процедуру ліквідації. Передусім потрібно завчасно повідомити свій банк про намір забрати грошові кошти (вклад і відсотки). У заяві слід зазначити суму, яку маєте забрати, і дату, коли збираєтеся відвідати фінустанову. Ці відомості надсилаєте до банку телеграмою чи рекомендованим листом з описом вкладишів та повідомленням про вручення. Якщо від банку не отримано жодної відповіді, готуєте позовну заяву до суду. До неї також необхідно додати копію договору, який було укладено з банком, повідомлення про вручення фінустанові заяви про намір забрати кошти, саму заяву, оригінал квитанції про сплату витрат на інфо¬рма¬ційно-технічне забезпечення судового процесу. Також до суду передається аналогічний пакет документів (копії) для відповідача. Після отримання позитивного судового рішення слід звернутися до відповідного районного управління державної виконавчої служби, що має виконати всі настанови щодо стягнення з банку вашого депозиту.

У. Т.: Скільки грошей потрібно витратити, щоб повернути ¬депозит?
– Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняє від сплати держмита за позовами, пов’язаними з порушеннями прав, зокрема з відмовою банку повертати депозит. Тому витрати мінімальні – плата за інформаційно-технічне забезпечення в суді (120 грн). А наша організація надає безкоштовні консультаційні послуги зі складання документів, що супроводжують позов. Якщо людині потрібне судове супроводження, ми можемо порадити звернутися до наших партнерів-юристів. Якщо ж вкладник має намір самостійно скористатися послугами адвоката, така допомога може обійтися до 5 тис. грн залежно від того, до якої фірми звернутися. Послуги міжнародних юридичних компаній коштуватимуть від 1 тис. грн за годину.
У. Т.: Чи збільшує шанси позивача виграти справу кваліфікація юриста?
– Необов’язково, бо рішення суду зазвичай на користь банківського клієнта. Інша справа, що це ще не означає отримання вкладником своїх грошей, оскільки банк може фізично не мати цих коштів для відшкодування. До речі, на ринку є і непроблемні банки, що також відмовляють вкладникам у поверненні депозитів. Причому не тільки у разі дострокового розірвання, а й після закінчення терміну дії договору. Такі дії є неправомірними, адже в статті 41 Конституції чітко зазначено: «Кожен громадянин має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю». Це право є непорушним. Стаття 15 Цивільного кодексу дає кожному з нас право на захист своїх громадянських прав у разі їх порушення. Усе це дає підстави у випадку відмови банком видати депозит звернутися до НБУ, а, зрештою, і до суду. Алгоритм дій той самий. На сайті нашої громадської організації викладено рейтинг недовіри до банків, складений на підставі звернень вкладників.

Досьє
Руслан Демчак
Президент і власник корпорації UBG (www.ubg.ua) – 14 підрозділів фінансового, виробничого та медичного напрямів, зокрема ЕРДЕ БАНК, СК «Добробут», Інвестиційна група «Ініціатива», медична мережа «Добробут».
З 2009 року – президент Всеукраїнської громадської організації захисту прав споживачів фінансових послуг.
Докторант Інституту стратегічних досліджень. Дисертація – «Реформування системи державного управління соціальним захистом населення в Україні».

На сьогоднішній день на стадії ліквідації знаходиться чотирнадцять українських банків, крім того не зрозуміла участь банків в яких зараз введена тимчасова адміністрація. Згідно із законодавством, якщо тимчасова адміністрація, введена в банк, не змогла налагодити його роботу, то Національний банк України приступає до ліквідації, попередньо відкликавши у такого банку ліцензію.

Ліквідація, як правило, може тривати й кілька років.
Що ж робити в такій ситуації вкладникам ліквідованих банків?

Банківські вклади з відсотками, які були нараховані до ліквідаційної процедури, можна отримати у Фонді гарантування вкладів фізосіб.
Фонд виплачує гарантовану суму 150 000 гривень компенсацій за допомогою банків-агентів, протягом трьох місяців з дня призначення ліквідатора банку. Для повернення коштів необхідно пред’явити паспорт і ідентифікаційний код.
На жаль, вклади у дорогоцінних металах не компенсуються Фондом.
У разі наявності вкладу в іноземній валюті, виплати проводяться у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на момент призначення ліквідації.
Якщо сума вкладу перевищує 150 тис. грн., тоді на різницю необхідно подати кредиторські вимоги ліквідатора банку. Вимоги подаються протягом одного місяця з дня опублікування оголошення в офіційному друкованому виданні  («Голос України» і «Урядовий кур’єр»).

Останні роки споживче кредитування все більше набирало обертів і проникало в усі сфери нашого життя. Людина, яка хоча б раз взяла кредит, отримує свою кредитну історію, що надалі буде розглядатися банками, при отриманні наступного кредиту.
З точки зору кредитної історії, відмовлятися від виплати по кредиту або ж в принципі відмовлятися від нього, повертаючи «кредитний продукт» (квартиру, автомобіль тощо) не просто неправильно, але й загрожує вам надалі банківськими відмовами і внесенням вас до класифікації «поганих позичальників».

Звичайно, якщо у вас погана або зіпсована кредитна історія, це не означає, що всі банки будуть для вас закриті. Просто надалі, вони будуть пропонувати більш високі відсоткові ставки, і виставляти більш обмежені терміни. Швидше за все, також будуть не доступні деякі види кредитів, наприклад іпотека.

Однією з можливостей уникнення потрапити до списку проблемних позичальників, є домовленість з банком про «кредитні канікули». Це, звичайно, не позбавить вас від необхідності вносити в банк щомісячні платежі, але може на деякий час істотно зменшити ваші витрати.
Реструктуризація кредиту, або «кредитні канікули» передбачає підписання додаткової угоди до договору. Банкіри йдуть назустріч проблемним позичальникам, так як проблемні кредити псують банкам баланс. У такому випадку банк може запропонувати наступні варіанти:
1. Продовження терміну кредитування. У цьому випадку банк додає додатково до терміну кредитування від одного року до десяти років. Так зменшується тіло кредиту, за яке необхідно платити щомісяця, але сума щомісячних відсотків, на жаль, не зменшується.
2. Зменшення щомісячних платежів (50 — 70%) протягом півроку. При цьому загальна сума кредиту та терміни погашення кредиту залишаються колишніми.

3. Можливість на строк від 3 до 6 місяців не гасити тіло кредиту, а тільки відсотки. Потрібно пам’ятати, що відстрочена сума буде перенесена і розбита на наступні періоди, що призведе до збільшення фінансового навантаження надалі.

4. Зниження відсоткової ставки за кредитом.

На сьогоднішній день на стадії ліквідації знаходиться чотирнадцять  українських банків, крім того не зрозуміла участь банків в яких зараз введена тимчасова адміністрація. Згідно із законодавством, якщо тимчасова адміністрація, введена в банк, не змогла налагодити його роботу, то Національний банк України приступає до ліквідації, попередньо відкликавши у такого банку ліцензію.

Ліквідація, як правило, може тривати й кілька років.
Що ж робити в такій ситуації позичальникам ліквідованих банків?

Ліквідація банку, що видав кредит, не знімає зобов’язань щодо його погашення.

Це пов’язано і тим, що банку необхідно розраховуватися з вкладниками. Адже кредит свого часу був виданий саме за їх рахунок.
Списки позичальників, точно так само, як і списки вкладників, готує ліквідатор. Для прийому платежів за кредитами, банк залишає касу для позичальників, або ж надає інформацію щодо інших банків за допомогою яких можна продовжити гасити кредит.

Теоретично, ліквідатор може вимагати дострокового погашення позики, наприклад, у термін до трьох років, в період ліквідаційної процедури. Зауважимо, що у випадку проблем з погашенням кредиту, банк на законних підставах може звернутися до суду, адже штрафні санкції ніхто не відміняв.
Ще одним варіантом по позичальникам може бути продаж кредитного портфеля банку іншій установі. У такому випадку новий кредитор може як зберегти колишні умови кредиту, так переглянути їх (іноді не в кращий для вас бік).

ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» подводит итоги по результатам деятельности за первый месяц работы. 

С момента начала работы, в организацию за бесплатной юридической помощью обратилось 196 человек, из которых 61,3% составили жители Киева и Киевской области.

Наиболее актуальными были вопросы, касающиеся банковской сферы (54,08%), а именно возврата депозитов из проблемных банков. Чаще всего обращались вкладчики Надра банка – 40,5% и Укрпромбанка – 24,5%. Кроме того, интересовала ситуация с банком Арма (5,9%), у которого 15.11.2009 закончился срок моратория, и Банком Регионального Развития (5,7%), который с 9.12.2009 находятся в стадии ликвидации.

Клиенты страховых компаний обратились во Всеукраинскую общественную организацию в 46 случаях (23,5%). Основными проблемными вопросами были: затягивание сроков выплат и отказ в выплате страхового возмещения.

Вкладчиков кредитных союзов (19,4% общего числа обратившихся) интересовала возможность возврата своих средств из «больных» учреждений. Клиенты кредитного союза «Тринадцатая зарплата» обратились в 42,1% случаев, а «Украинский финансовый союз» в 18,4%. Количество обратившихся вкладчиков из других союзов составило – 39,5%.

Всего 0,5% всех обратившихся в ВОО «Защиты прав потребителей финансовых услуг» интересовала консультация по инвестиционному рынку. 2,55% клиентов организации обратились за консультацией по другим проблематикам.